Десь далеко-далеко,
За горами й лісами,
Зустрічає туманом
Білий світ океан.
Хвилі б’ються шалено,
Суперечать з вітрами
І оглушним органом
Манять серце у бран…
Там безмежна свобода
І краса неймовірна
Будять в серці жадання
І щемкі почуття!
О, яка ж насолода
І жага емоційна
Чути в нотах плескання
Вітровіння життя…
Там душа відчуває
Ефемерну прозорість,
Відпускає реальність
І пірнає у тиш…
Океан затихає,
І маскує суворість,
А мажорну тональність
Поглинають вітри…
О, спокусливі мрії,
З вами я не сумую,
Уві снах і в уяві
Бачу я океан…
Безгомінням стихії
Я бентежність тамую,
У сріблястому сяйві
Розчиняю печаль…
Океан
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125111409240
Свидетельство о публикации №125111409240
Рецензии