Калина
Глянь, кущ калини: кров палає
в гронах,
Морозний подих не торкнувсь краси.
Як золото старе на сивих схилах,
Стоять багаті осені дари.
Цей блиск червоний у сутінках полів
Гріє душу, мов останній спокій.
Поміж чорних гілок і диких вітрів
Сяє радість, світла і глибока.
Як мами намисто, як дівочі сни,
Ті ягоди, що здатні ще палати.
Вони ждуть снігу і лютої зими,
Щоб соком щедро душу зігрівати.
І хоч вітер листя давно зірвав,
Та кущ своєї не зламає волі.
Він – символ віри, щастя і добрих справ,
На нашій тихій, рідній, світлій долі.
Олена Гешко
Калина
© Copyright: Елена Гешко, 2025
Свидетельство о публикации №125111408388
Свидетельство о публикации №125111408388
Рецензии