ipso facto

Одному ходити на цирлах,
за право стелити пірини
в гаремі вельможного пана
і мати тавро каштеляна.
А іншому піксель і вирви,
тривоги, звитяги, розриви,
і світ на напружених жилах
тримати, як небо на крилах,
аби на останній щаблині
залишилось місце людині
що бога знайшла без молитви
в погоні, двобої, в гонитві,
аби своє місце в затакту
посісти шляхом ipso facto
істоті не прямоходячий,
а погані протистоячий.


Рецензии