Летять мої роки немов лелеки
в волоссі вже чимало сивини
за обрієм ховаються далеко,
десь тонуть у безодні глибини.
Колись воно кипіло,нуртувало,
я про життя своїх минулих літ,
мов розмаїттям райдуга заграла,
про темп років,мов папороті цвіт.
Колись роки всміхалися привітно,
та пронеслись мов осені пейзаж
їх дні життя зникають непомітно,
хоч поміж плеч чималий їх багаж.
Згадав свої роки,мов про багаття,
та тільки на душі полину щем,
було цвіли,немов княгині плаття,
тепер слозяться осені дощем.
Про їх згадав,неначе про дитину,
як їх мов немовлятко колисав,
про плин рокІв і осінь журавлину
для Вас Карпусь поему написав.
листопад 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Ностальг я житт во осен
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125111403991
Свидетельство о публикации №125111403991
Рецензии