Зрада починається не з ліжка.
Роз'їдають сумніви кордони
Совісті й довіри, тишком нишком
Зламуючи коди заборони.
Зрада, це про душу, не про тіло.
Тіло, то остання противага.
Вона вже давно у серці тліла,
Щоб перенаправити увагу.
Не ділити складнощі та втіхи,
Не шукати прихистку в розмові,
Не знаходити хвилин якихось...
Зрада, друже мій, не випадковість.
Перше, що знімається, — не одяг,
А межа та ваша спільна мрія.
Зрада починається, як протяг,
Що дахи зриває буревієм.
Зрада, це капкани та кайдани,
Якість серця та ума непотріб.
І якщо ти зраджуєш коханих,
То розмінюєш життя на роздріб.
Лена Жажкова
12.11.2025
Зрада
© Copyright: Елена Жажкова, 2025
Свидетельство о публикации №125111300556
Свидетельство о публикации №125111300556
Рецензии