Я згадаю бабусю, згадаю, або Сльоза
Згадка світла, чому не згадать.
Не згадаю, як бабця ридає:
не уміла бабуся ридать.
І мені не давала заплакать —
хай дитинку сльоза омине.
Аби не нудьгував, мов сарака,
то читати навчила мене.
І хлопчинка читав, і юначе,
і уже чоловік пише верш...
А згадаю бабусю — і плачу:
як дитинство — її не вернеш...
Свидетельство о публикации №125111305307
Спасибо, Миклош!
Здравствуй!
Нина Уральская 13.11.2025 18:56 Заявить о нарушении
