Омана така ласкава,
немов красота купав.
Як тихо вода плескала,
коли ти мене кохав.
Даремо мочити весла,
кругом непохитний лід.
Купава тоді замерзла,
як легінь на землю ліг.
І слава людська минає
так швидко, як куля мчить,
і, навіть, палючим жалем
купаву не відживить.
світлина: Євген Черняковський
про купаву жаль та кулю
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125111208164
Свидетельство о публикации №125111208164
Рецензии