Кохай мене

Кохай мене ласкаво, жарко, ніжно...
Кохай мене, коли душа горить…
Кохай мене гріховно і неспішно,
щоби всотати щастя кожну мить!

Любов буває на землі святою…
Бува важка, тривожна й непроста…
Любов буває грішною, земною…
Але ж вона, навіки – неземна…

Кохай, крила розкривши небесами,
на усю глиб їх і безмежну шир...
Люби мене, кохана, до нестями,
і будь у Царство Боже - поводир…

І я завжди люблю тебе будь-яку,
зі мною ти, чи десь - у далині...
Люблю тебе, як неземну посвяту
і одкровенням Божим в метушні,

де почуття нам в серці підказало,
що зустріч наша - це лише пролог
Створіння Світу, як всього начала...
І нескінченний з Богом - діалог…

***
Каплиця палацу Мальборо, Англія


Рецензии