О, тумане! Ти глибокий, сивий сон землі,
Ховаєш обрій, ніби втрачене слово.
Стоять печально голі «журавлі»,
І тиша лине, мов осіння мова.
Ти - біла ва;та, що лягла на луг,
Незримий світ, де тіні бродять мало.
І ніби чари виникають враз навкруг,
Коли доріг і стежечок не стало.
Ти мокрий холод тихо несеш вниз,
І сонце мідне втратило тепло;.
Лиш серце стукає, як з моря бриз,
Щоб все живе у темряві цвіло;.
Твій подих осені таємний і густий,
Він очі світлі застилає млою.
І кожен кущ — чужий і золотий,
Стоїть самотньо над холодною водою.
«журавлі»: журавель – це довга жердина, що є частиною конструкції криниці, яку використовують для підняття води. Це механізм у вигляді важеля з противагою, який допомагає діставати відро з водою, полегшуючи процес
Туман
© Copyright: Елена Гешко, 2025
Свидетельство о публикации №125111106514
Свидетельство о публикации №125111106514
Рецензии