без... без...

…Немовби звуки загубилися
В безжальній білій напівтьмі…
Чого в житті моїм судилося
Та не дісталося мені?
Стікає крижаними краплями
По серцю недоречний жаль -
Давно вже оченьки не плакали,
Губ не торкалася печаль…
Злітає посмішка метеликом
Над злою прірвою очей,
І танець правиться із викликом
По лезам йржавлених мечей…
Все відчувається, будується
І довіряється… Собі!
… А руки? Руки загубилися…
В безжальній білій напівтьмі


Фото з інтернету


Рецензии