У Сонця забракло світла. Пакує вітони міндіч.
Вночі медикиню Христю вбиває потвора кривич.
Безгомінь церковних зводів лише до прильоту КАБу.
В судомі тріпоче серце, не вміє прощати зраду.
Як страшно коли убивця божиться все тим же богом.
Подвійної сили ворог, коли він живе за рогом.
Старого завіту янгол співає псалми Давида.
Дві сотні лобкових вошей єдина виводить гнида.
Спонука убивства заздрість.; Сумління не знає скону.
Чорнозем тому і чорний, що здобрений він червоним.
світлина: із Шевченкіани Івана Марчука
про чорне та червоне
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125111008683
Свидетельство о публикации №125111008683
Рецензии