Куди веде тернистий шлях,
Хіба ж я знаю?
Живу в ілюзіях і снах,
Про мир благаю.
Гублю весь час орієнтир,
Молюсь і плачу,
Міраж – недобрий поводир,
Веде у хащу.
Долаю болю і війни
Тягучу віддаль.
Іду крізь спогадів вітри,
Крізь кров і відчай…
Втрачає дар передчуття
Життєвий компас,
В душі гнітючі відчуття,
І туга гостра.
Не знаю я, куди іду
Від бруду й скверни.
Чи подолаю цю біду,
Йдучи крізь терни?
Крiзь терни
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125110908267
Свидетельство о публикации №125110908267
Рецензии