Вилькомир
Гісторыі памяць блукае,
Але з той пары не забыта,
Калі Жыгімонт з Свідрыгайлам,
Паслалі два войскі на бітву.
Сышліся каля Вількаміра,
Было на Святой то рацэ,
Час гонару новым кумірам,
Сцяг продкаў на дрэўку ў руцэ.
Дарэмна сышоў Свідрыгайла,
І стала балота магілай,
Вось войска яго ўцякае,
Напалі палякі ўсёй сілай.
Злавесная цень пад мячамі,
Збег Свідрыгайла ў замак.
Князь Чэшскі біўся адчайна,
Ды з ім гусіты таксама.
Яны не пазбеглі паразы,
Цяпер Жыгімонт сеў на троне,
Таму Свідрыгайла - абраза,
Што ён сваю страціў карону.
Стагоддзя прамчаліся хутка,
Думкі з імі вандруюць,
Гучыць старажытная дудка,
Ліцвінскіх мячоў ляск я чую.
Перевод на русском языке:
Истории память блуждает,
Но с той поры не забыто,
Когда Сигизмунд с Свидригайло,
Послали два войска на битву.
Сошлись около Вилькомира,
Было на Святой то реке,
Время чести новым кумирам,
Флаг предков на древке в руке.
Напрасно ушел Свидригайло,
И стало болото могилой,
Вот войско его убегает,
Напали поляки всей силой.
Зловещая тень под мечами,
Сбежал Свидригайло в замок,
Князь Чешский дрался отчаянно,
Да с ним гуситы тоже.
Они не избежали поражения,
Теперь Сигизмунд сел на троне,
Поэтому Свидригайло - оскорбление,
Что он свою потерял корону.
Века промчались быстро,
Мысли с ними кочуют,
Звучит древняя дудка,
Литвинских мечей лязг я слышу.
https://youtu.be/oOnxlXgXKnE
Свидетельство о публикации №125110906436
