Святий Iоанн -воiн i дорогоцiнностi

     Весною, 28 років тому я переїхала в новий район Києва - Дарницю. І не оглянулася, як почалася літня відпустка. І кому ж довірити полив моїх вазонів на час від'їзду? Вирішила, що якнайкраще нашому двірнику Галині. тим більше, що її квартира якраз над моєю розташована.
Сказано - зроблено. Але на той час були у мене декілька золотих прикрас, годинник з красивим браслетом, то вирішила за краще їх все ж таки заховати. І заховала.
     Приїхала з відпустки. Пройшло декілька днів. І знадобився мені захований годинник. А де ж схованка? Перешукала скрізь і геть усе! Немає! Як під землю провалилися? Тоді і думка закралася, що в квартиру заходила лише сусідка Галя - і більше ніхто?
     Потелефонувала духівнику. Розповіла, що трапилося. Сказав мені йти до Галини і все їй розповісти. З духівником не посперечаєся. І я пішла... А у сусідки якраз день народження у повному розпалі! Хотіла зайти іншим разом. Але сусідка наполягла., Сказала, що в мене таке лице, ніби щось серйозне трапилося? І мусила я розповісти про мету мого візиту.
     Що тут було із сусідкою?!
     - Та як Ви могли подумати? Та мені чоловік все потрібне, як треба, купить?
Справедливим та щирим докорам гріх було не повірити! Вернулася вкінець принизлива. І знову телефоную духівнику: що робити тепер!?
     - А тепер помоліться святому, щоб речі знайшлися? Тут же я почала шукати в молитовнику святого, якому даровано благодать знаходити речі. Ним виявився невідомий мені раніше святий Іоанн-воїн.
     Помолилася. Лягла спати. І тут задзвонив телефон. Телефонувала племінниця, що їхала в Харків. Питала, чи не треба чого передати родичам? Схопившись з ліжка, беру ів шафі пакет, куди відкладено різні речі для подарунків. І серед них - внутрішні ляльки великої мотрійки, що стояла прикрасою на моїй шафі для одягу.
     Отоді-то я і згадала, що свої дорогоцінності сховала у внутрішність мотрійки. А внутрішності, що заважали, сховала у пакет для подарунків. Дістаю гаманець з прикрасами і біжу вибачатися до сусідки. Я все каялася та каялася, а вона мене все ганьбила та ганьбила! Помирились- таки.
     А святого помічника я запам'ятала назавжди. А день пам'яті святого - виявився в день моїх іменин! Нехай буде препрославлений навіки!
.