24 строки любви

Комната была настолько пустая,
что она подумала: "мы тут, как в келье.
Эти липы на улице я обожаю.
Под небом тяжелым - как в подземелье".

Женщина у окна сядет в зимней одежде.
К ней глаза темноты заоконной прилипли.
Дни простужаются холодов и дождей между.
Ночь напоминает книгу, ну, скажем, Библию.

Он разожжет огонь, все станет легче для понимания.
Сколько там птиц внутри темных рощ?
Можно делиться всем, даже молчанием,
можно любить все, даже дождь.

Черные птицы так одиноки в перемещениях,
в сумерках над кронами кружат.
Сколько любви может вместиться в одном помещении?
Сколько ее там снаружи?

Светит окно среди ночи простора
месяц в тучах, как зверь в терновнике у реки.
Что останется от всей этой истории? -
любви 24 строки, тьмы 24 строки.

Ночи заселены снами, как устья сиренами.
Утром она ходит по полу босая
рядом с холодными стенами,
свет с улицы со светом внутри мешая.

с украинского перевел А.Пустогаров

24 рядки любові

Кімната була такою порожньою,
що вона подумала: «ми тут ніби в камері.
Ці липи на вулиці, які я обожнюю,
ці важкі небеса, схожі на камені».

Жінка сяде коло вікна в зимовому одязі.
Чоловік перерахує птахів над будівлею.
Птахи, мов діти, застуджуються на осінньому протязі.
Ніч схожа на книгу, скажімо, на Біблію.

Але він розпалить вогонь і речі стануть простішими.
Стануть не такими страшними сумніви.
Можна ділитись усім – навіть мовчанням і тишею.
Можна любити все – навіть дощ і сутінки.

Чорні птахи, самотні в своїм переміщенні,
ходять повагом підвіконнями.
Скільки любові може вміститись в одному приміщенні?
Скільки там всього за дверима балконними?

Світить вікно серед ночі просторої.
Місяць між хмарами, наче звір між тернами.
І що залишиться з усієї цієї історії? –
24 рядки любові, 24 рядки темряви.

Вулиця за вікном стає вологою.
Ночі населені снами, як гирла сиренами.
Зранку вона босоніж ступає підлогою –
змішує світло знадвору зі світлом зсередини.