Гей! Хмаро остання! – Розвіялась буря!!
Чому не покинеш прозору блакить?
Всі подруги-хмари прямують за море –
Чом ти не бажаєш за обрій летіть?
Ти блискавки мечеш і спориш з вітрами,
Кидаєш сумну і небажану тінь,
Давно зачекались тебе за морями,
Чому не летиш за всіма вдалечінь?
Навіщо тут ллєшся дощами даремно?
Від спеки за морем посохли поля,
А тут під тобою і страшно, і темно
пролийся дощем, там де сохне земля.
Пролийся над лісом, гаями й садами,
А в морі й без тебе достатньо води,
І хмара знялася, і разом з вітрами,
Подалася з ними, не знамо куди…
Хмара над морем
© Copyright: Тамара Базилевская, 2025
Свидетельство о публикации №125110609202
Свидетельство о публикации №125110609202
Рецензии