Peзня -6. 11. 25-

Рыча и вопя, тот мaньяк,
Подбегая,
Зapeзaл меня.
Перед тем как упасть навсегда,
Я привстал,
Чтоб обнять его,
Мигом сползая к ногам
И в ничто.


Рецензии