Риси твого обличчя,
Побачені випадково й здалеку,
Нагадують бентежну й невичерпну
Politica reale.
Низько, за хмарами, сонце струменіє прощальними променями,
А моя душа - ненаписаними словами.
Тиша осені сповнена кайнерастії.
Пломеніє вечірнє небо
Кольорами римської тоги.
Я не терплю звичайних дрібниць.
Вірю в свою неповторність,
Твій героїзм і час,
Який поступово загострить
І красу, і радість, і смуток.
Авто з тонованими вікнами оминає тебе,
Але мій погляд ще тремтить у повітрі
Колоратурними нотами
Неоплатоніки
На тлі вогненного краєвиду
Листопаду.
Реалii
© Copyright: Марина Чиянова, 2025
Свидетельство о публикации №125110509416
Свидетельство о публикации №125110509416
Рецензии