р ч у соб
Всі приймачі оглухли до пори.
Річ у собі. Слова струмлять назовні,
Посили мовні, коди безумовні
Виносять кванти сенсів догори.
Поквапливого часу метроном,
Безповоротний лік років ретельний,
Лиш за вагонним матовим вікном
Два всесвіти тьмяніють паралельні…
Розхитаного яву пресреліз:
Є між рядків і рейок щось пророче —
Базар-вокзал розгублених валіз
Повільно вирушає світ за очі.
Транзитні пасажири без квитків
У касах не питаються про ціни.
Лиш довга черга скупчених рядків,
Неначе потяг евакуаційний
Волочить вдалину свій довгий хвіст
Очікувань загублених, тьму-тьменну
Сподіванок — крізь осінь, падолист,
Не знаючи керунку достеменно.
Лиш тіні наші сходяться іще
На гойдалці уявлення кататись.
Життя вуглини, вигорілий щем.
Збентеження. Просвітлення. Катарсис.
Свидетельство о публикации №125110509114