Сьогодні в гості знов прийшла самотність –
Незмінна давня подруга душі.
Її великодушна благородність
Була помітна в невиразній тьмі.
Зізнаюсь чесно, я зраділа навіть,
Давно хотіла тиші й самоти.
А тут – приємна усмішка, ласкавість.
І жест непотайної доброти.
Я не боялась самоти нітрохи,
Упевнена, вона це добре зна,
Спокійно сіла, бачить, я – не проти,
Здається, задрімала від тепла.
В цій аурі тепла я розчиняла
Свої страхи, тривоги і думки,
Самотність головою лиш кивала
І слухала уважно, як завжди…
А потім походила по хатині,
Не випустила навіть пари з уст,
А я відчула у самотній тиші,
Що непомітно став зникати сум…
Прийшла самотнiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125110308692
Свидетельство о публикации №125110308692
Рецензии