Стікають крапельки по склу
І наближають пізню осінь.
Хмарки, на звої диму схожі,
Малюють ауру сумну.
Я прислухаюсь до дощу,
Його шептання утішає,
Здається, він мене вітає,
Дарує ласку мовчазну…
І я пригадую життя,
Ловлю в дощі його мотиви,
О, як же схожі на пориви
Співзвуччя болю й сум’яття!
Спливають краплі по шибках,
У плині – смуток і надія,
І споконвічна ностальгія,
І серце в ранах і бинтах…
Не переплутати ні з чим
Шуршання, схожі на молитву,
Старанну, грішну і правдиву,
Що ллється струменем німим…
Осiннi мотиви дощу
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125110308674
Свидетельство о публикации №125110308674
Рецензии