осінь , осінь,
що ти хочешь
хмари рвуться на шматки
дощ періщить,
наче косить
листя жовтих пелюстки.
а ми с тобою геть промокли,
вщент і не клаптика сухого,
а поцілунки, як ті смокви,
такі смачні, а щей до того
солодкі і п'янкі від хмелю,
довіку не націлуватись,
бурхлива ніч, відкрию двері...
ми наче в щасті покупались.
ми с тобою геть промокли
© Copyright: Николай Стахив, 2025
Свидетельство о публикации №125110308387
Свидетельство о публикации №125110308387
Рецензии