На годиннику – сім,
А за вікнами – осінь,
Сіре небо дощить,
Навіває нудьгу.
А у серці моїм
Гаснуть сни кольорові,
Думка душу ятрить
І вселяє журбу…
Чути стукіт коліс,
В ньому – ритми розлуки,
У швидких поїздах –
І надія, і сум…
Чийся погляд приріс
До дрижачої пустки,
У тривожних серцях
Б’ється спогаду пульс.
Кілометри шляхів
Часом смутку розмиті,
Мовчазне майбуття –
Як холодний борвій…
У краю міражів –
Щастя й розпачу миті,
Все бентежне життя –
На долонях надій…
На долонях надiй
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125110304962
Свидетельство о публикации №125110304962
Рецензии
Он и ОНА, пока им обоим смертельно не хватает друг друга, значит оба они - живут!..
Соломон Ягодкин 05.11.2025 22:01 • Заявить о нарушении
Соломон Ягодкин 05.11.2025 22:01 • Заявить о нарушении
Спасибо, Соломон. Неожиданная встреча. Но приятная.
Галина Чехута 05.11.2025 23:57 Заявить о нарушении
Галина Чехута 05.11.2025 23:57 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.