Туман. Ноябрьское утро...
Ще жовтим горять ліхтарі.
Є час для зворушливих згадок
Про щастя, що є на землі:
Про мир, про любов і про квіти,
Осінню чарІвну красу,
Про те, як всміхаються діти,
Про співи пташок у лісу...
Встаю і гублюся в тумані,
У просторі фарб ще нема -
Живу? Чи то марю в омані,
Чи сходжу потрохи з ума?
Шерхоче з крон скинуте листя,
Блищить ще не зсохла трава,
Ще спить зачароване місто.
До віршів шукаю слова.
Туман. Листопадовий ранок.
Вже чуються кроки зими.
В тумані - і місто, і ганок.
В тумані - спустошені ми...
Свидетельство о публикации №125110206371
