Чому ти так мене не любиш, мамо?
Чому ненависть ллється ядом з вуст?
Щоразу ятриш, ятриш мої рани.
Але оці слова — порожній звук.
Я до нестями віддана, слухняна,
Завжди питала: чим допомогти?
У відповідь — лиш грубощі, як пляма.
Від тебе навіть вдячності не жди.
Всередині пустеля. Порожнеча.
А плакати уже немає сил.
Образи ті, немов, тягар на плечі,
І струшений на серце чорний пил.
Між нами відстань. А чому? Не знаєш?
Від слів жорстоких сльози на очах.
За будь-яку дрібницю дорікаєш,
Встромляючи немов іржавий цвях.
Колись мене навіщо народила?
За що клянеш ти донечку свою?
Образами безжальними спалила,
Бо я тебе вже більше не люблю.
Чому ти так мене не любиш, мамо?
© Copyright: Соня Арутюнова, 2025
Свидетельство о публикации №125110106144
Свидетельство о публикации №125110106144
Рецензии
Софіє, прочитала декілька Ваших віршів, а цей дуже вразив. Так не повинно бути, але трапляється в житті. Гірко від таких відносин між рідними людьми, але все одно треба шукати порозуміння. Дуже боляче. Нехай Вам щастить! А вірші сподобались, добре пишите, відверто, життєво, а це найголовніше. На все добре, з повагою!
Валентина Осипенко 23.07.2026 21:07 • Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 23.07.2026 21:07 • Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам за такий теплий відгук, Валентино! Спасибі за добрі побажання та за підтримку!Я завжди рада читачам.
Соня Арутюнова 24.07.2026 18:37 Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 24.07.2026 18:37 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.