Пізня осінь,
З нами заграє...
Нічого не просить,
Виводить на своє...
Листям жовтим,
Посипає...
Виє вовком,
Наче зграя...
Та вона жадана,
Радісна пора,
Наче пані званна,
З нами заграва...
Та зиму чекає,
Засніжених доріг,
Та Творця благає,
Щоб був подовше сніг...
Це пора кохання,
Задумів, віршів,
Читачам вітання,
Не достатньо слів...
Піздня осінь,
Буває у житті,
Яка вічно просить:
Господи прости...
Автор Геннадій Сівак.
31 жовтня 2025 року.
Пiзня осiнь...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125103106809
Свидетельство о публикации №125103106809
Рецензии