Сонце світить на небi й палаe,
Не допоможе ніяка швидка,
Може часом воно нас карає,
Не свята амосфера така...
Навіть зими приходять без снігу,
Навіть совість пішла від нас геть...
Там десь зорі блукають по небу,
Та лякає заляканих смерть...
На Планеті вже честь занедбали,
Заповіти провидців не діють,
Всю історію позабували,
Навкруг зрадники, поруч злодії.
Ні потопу вже більше не буде,
Від вогню, запалає весь Світ,
Хоч і моляться люди повсюди,
та вже майже три тисячі літ...
Між собою віками воюєм,
хоч написано нам: " Не убий..."
Що постійно усі ризикуєм,
Та гвалтуємо поділ земний...
Автор Геннадій Сівак.
30 жовтня 2025 року.
Сонце свiтить на небi й палаe...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125103007907
Свидетельство о публикации №125103007907
Рецензии