Коли зiв яне дивоцвiт...

Ольга Гресс
Коли зів’яне  дивоцвіт
Краси незваної любові —
Не ображай крихкий мій світ
Необережністю у слові.

Коли загасне почуттів
Вогонь у попелі зі мрії —
Мене, благаю, відпусти,
Не залишаючи надії.

Тоді піду з дощем невдач,
Тебе ніколи не побачу —
А ти мені за все пробач —
Сама собі я не пробачу…


© Copyright: Ольга Гресс, 2025
Свидетельство о публикации №125103004688
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ольга Гресс
Рецензии
Написать рецензию
Красивий, ніжний вірш!
Так хочеться, щоб люди були більш тактовними, І не ображали
Буває, скаже людина щось образливе, і навіть пробачення не попросить. Потім на все життя залишається прикрий осад.

Соня Арутюнова   30.10.2025 14:16   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На превеликий жаль, все так і є... Сердечно дякую Вам за розуміння та душевність!
З теплом,

Ольга Гресс   30.10.2025 19:06   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Ольга Гресс