Мене питають, а я мовчу
Бо я не знаю, що відповідати
Я мовчу, але в душі кричу
Чекаю і не знаю, що чекати...
Багато кажуть, що дивна я
Не з цього світу по життю блукаю,
Хіба хто знає, яка справжня я
І чого душа моя бажає...
Дивно так, звідусіль плітки,
Як ті сітки чорні накидають,
Що не розірвати їх усіх,
А вони так болісно вбивають...
А я мовчу, бо немає слів
Важке взуття в життя я вділа
І довгий шлях іду скрізь біль
І хрест несу, що доля вручила...
Мене питають, а я мовчу,
Бо в кожного своя дорога,
Я роблю помилки, я вчусь
І далі йду з вірою до Бога...
Мене питають
© Copyright: Марина Белобров, 2025
Свидетельство о публикации №125102908489
Свидетельство о публикации №125102908489
Рецензии