Не нагадуй я вже забула
Колись серце моє боліло.
Лікували мене я хворіла
Написати тебе так кортіло.
Посміхаюсь бо вже здорова
Не дивлюся твої я сторіз!
Навіть кава вже насолода
У життя зараз іньший колір.
Не нагадуй мені про себе
Вже на серці немає туги.
Я раніше була трофеєм
“Смаковала” твої тортури …
Осінь б;ється в моєму серці
Колір ніжний, яскраве листя.
Я здіймаю крила нарешті
Я з радарів твоїх зникла…
Зникла
© Copyright: Кударенко Елена, 2025
Свидетельство о публикации №125102907478
Свидетельство о публикации №125102907478
Рецензии
Дуже сподобався вірш, впізнаю себе.
Теж був болісний розрив з людьми, які завдали неймовірного болю. Пішло багато часу на те, щоб оговтатися від образ.
Соня Арутюнова 29.10.2025 19:49 • Заявить о нарушении
Теж був болісний розрив з людьми, які завдали неймовірного болю. Пішло багато часу на те, щоб оговтатися від образ.
Соня Арутюнова 29.10.2025 19:49 • Заявить о нарушении
Так, навіть коли вже минув час… все одно…
Дякую 🥰
Кударенко Елена 29.10.2025 21:07 Заявить о нарушении
Дякую 🥰
Кударенко Елена 29.10.2025 21:07 Заявить о нарушении
Цілком згодна. Біль все одно залишається десь глибоко в середині. І скільки б років не минуло, він не пройде повністю.
Соня Арутюнова 29.10.2025 21:14 Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 29.10.2025 21:14 Заявить о нарушении