Останнє листя падає на землю,
А вітер піднімає і несе.
Та й осінь вже не ходить з аквареллю,
Розгублено по вулицях бреде.
І холодно, і хмари ходять низько,
Здається, що ось-ось посипле сніг.
Темніє рано… До зими вже близько…
Калюжі підмерзають вздовж доріг…
А вечори!.. Вони щодня все довші!..
Хоча у цьому є великий плюс!
І зустрічі, й розмови – найсолодші,
Єднає душі листопадний блюз.
Так, листопад це особливий місяць!
Природа вся – в очікуванні змін!
І люди набираються терпіння,
Чекає вже морозів навіть тлін.
Останній лист кружляє в піруеті!
Похмуре небо! Таїна лісів!
Чуттєвий шепіт вітру в очереті
І роздуми у тиші берегів.
Прощальна мить, та в ній є шарм і мрія,
Очікування щастя і чудес…
О, пізня осінь! Ти і сум, і втіха!
Спокійна ласка сонця і небес!
Пiзня осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125102809143
Свидетельство о публикации №125102809143
Рецензии