Світлана Пузіна
Ми зустрінемо під ковдрою цей ранок.
Зичний чайник зі свістком співати стане,
щоб нам кава парувала з філіжанок,
та зимове сумування най розтане.
Гнала я самотній час, що був без тебе,
де холодними ночами сни бентежні.
В голові крутила пам'ять ту безмежність
в баритоні зі словами - є потреба
нам зустрітися
намріяним бажанням.
І зламати всі випробування. Спомин -
грав у залишках вина ранковий промінь,
потонули в камасутрі - дій плекання.
Нас обійми зігрівали в хуртовину
і вуста палкі, м'які такі солодкі -
розтопили сплін на двох у ту годину,
де самотність протрималась час короткий.
Нас тепло душевне тішило в цей ранок.
Зичний чайник зі свістком співав знайомо,
щоб нам кава парувала з філіжанок.
Порожнеча боком вибігла із дому.
24.10.2025
Мій переклад з мого вірша російською
" Утро встретим мы под одеялом ".
Ми зустрiнемо пiд ковдрою цей ранок...
© Copyright: Светлана Пузина, 2025
Свидетельство о публикации №125102809135
Свидетельство о публикации №125102809135
Рецензии
