про сваволю
та й в оча;х її навряд чи більше.
Стина;ємо ми зуби попервах,
а згодом жереб випадає інший.
Римуй, поете, з часом слово «біль» —
він чоловічого неда;ром роду.
Коли неправда лине звідусіль,
так не вартує ганити природу.
Зриває вітер на;гідно листи,
ще як соромиться без них тополя.
Нехай пітьма лягає су;проти —
не буде світом правити сваволя.
Свидетельство о публикации №125102804637