Не вистачає ніжності в словах,
да і в очах її навряд чи більше.
Стинаємо ми зуби попервах,
а згодом жереб випадає інший.
Римуй поет із часом слово біль,
він чоловічого недаром роду.
Коли неправда лине звідусіль,
так не вартує ганити природу.
Зриває вітер нагідно листи,
ще як соромиться без них тополя.
Нехай пітьма лягає супроти,
не буде світом правити сваволя.
про сваволю
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125102804637
Свидетельство о публикации №125102804637
Рецензии