П зня ос нь
у вирій відлітає клин птахів
вже листопад у вікна заглядає
подекуди помітний дим дахів.
Щоденно майже дощ осінній сіє
каштанопад і листя по землі
невтомне сонце світить,та не гріє
слизькими знову стали дні малі.
Так холодно дерев похмурим вітам
їх вітер низько хилить до землі
недовго залишилось пізнім квітам
життя їх дні минають чарівнІ.
Вони пливуть немов овець отари
перед очима лиш дощі скляні
я на увазі мав осінні хмари,
що мов роки згасають вдалині.
Вже бачу щічки осені рум'яні
в повітрі павутина зависа
хоч контури її в густім тумані,
теж неймовірна осені краса.
жовтень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №125102704669
