внутри мясорубки

билингва 2025



***
дерево схоже на старого в дерев'яному піджаку -
ледь може зігнути руки в ліктях
і дрізд сідає на плече як погані новини з фронту,
його син під Донбасом безвісти зник,
розчинився, залишив
позивний, світлини, гладку онуку в Німеччині
зі злими зеленими очима.
Україна, скільки дерев скільки імен скільки ще
чорних дроздів
зараз шукає твоє плече?

***
дерево похоже на старика в деревянном пиджаке  -
едва может согнуть руки в локтях 
и дрозд приземляется на плечо как плохие новости с фронта, 
его сын под Донбассом без вести пропал,
растворился, оставил
позывной, фотографии, тучную внучку В германии
с злыми зелеными глазами. 
Украина, сколько деревьев сколько имен сколько еще
черных дроздов
сейчас ищет твое плечо?


***
гігантська голка зі скла і бетону  і нитки людей. 
іржава як шуруп оса
кружляє над розчавленим виноградом.
чорні пластівці летять нам в обличчя,
мережива невагоме,
так палили туалетний папір в саду зоряним вечором.
 
автоматні ріжки окупантів викладені на ганчірці
як ребра дикого вепра:
з цього ребра не можна створити жінку,
велосипедиста,
але можна їх застрелити.
рана пахне розмороженим м'ясом з морозилки.


***
гигантская игла из стекла и бетона  и нитки людей. 
ржавая как шуруп оса
кружит над раздавленным виноградом.
черные хлопья летят нам в лицо,
кружева невесомые,
так жгли туалетную бумагу в саду звездистым вечером.
 
автоматные рожки оккупантов  выложены на тряпке
как ребра дикого вепря:
из этого ребра нельзя создать женщину,
велосипедиста,
но можно их застрелить.
рана пахнет размороженным мясом из морозилки.

***
на сніданок тротил з холодною яєчнею і солодким чаєм,
гарячий земляний душ,
валяжно падаючий грудками, сухий шмякаючий стукіт,
і сира сигарета, викурена гаєм натщесерце
артилерійського обстрілу,
небо підкручує дим як вуса Далі,
смертельна туга помножена на адреналін,
душа - димчаста перспектива,
довге волосся Рапунцель намотує на фрезу в верстаті,
а я їй казав - не ходи в дійсність,
сиди в дитинстві, у своїй казці, залишайся маленькою,
навіщо, дуре, увійшла
в мармуровий закривавлений зал розуму,
вокзал, патологоанатом, стародавній Рим руїн,
серед хаосу вражень.
відраза затуплена як ніж.
майже вийшло вийти з себе
і побачити над посадкою алюмінієві бризки,
фіалкові димчасті букети  душ
що злітають у стратосферу
всередині м'ясорубки.

***
на завтрак тротил с холодной яичницей и сладким чаем,
горячий земляной душ
вальяжно падающий комьями, сухой шмякающий стук,
и сырая сигарета, выкуренная рощей натощак
артиллерийского обстрела,
небо подкручивает дым как усы Дали, 
смертельная тоска помноженная на адреналин,
душа - дымящаяся перспектива,
длинные волосы Рапунцель наматывает на фрезу в станке,
а я ей говорил - не ходи в реальность,
сиди в детстве, в своей сказке, оставайся маленькой,
зачем, дура, вошла
в мраморный окровавленный зал разума,
вокзал, патологоанатом, древний Рим руин,
среди хаоса впечатлений.
отвращение затупленное как нож.
почти получилось выйти из себя 
и увидеть над посадкой алюминиевые брызги,
фиалковые дымчатые букеты  душ
воспаряющих в стратосферу 
внутри мясорубки.