Ненавиджу, ненавиджу тебе...
За те, що "був", пішов, не попрощався.
Не скоро біль скорботи ще мине,
Та час новий для мене розпочався.
Але без тебе порожньо в душі.
У серці ти займав чимало місця...
Ніч, знову на годиннику нулі,
А сон не йде, він знов кудись подівся.
Вдивляюсь в ніч, чи правда чи мана?
Не усвідомлю чи сталось, чи наснилось...
Знов сумніви, чи є моя вина,
Що все без вороття тепер змінилось
Смерь не віддасть того, кого взяла -
Не вмовити її, не відкупитись.
Але продувжує свій шлях стрімкий Земля,
І треба жити наново навчитись...
Ненавиджу...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125102703976
Свидетельство о публикации №125102703976
Рецензии