Навколо все нагаду
вокзальний гул, завіса штор,
немилосердний дощ по бруку,
сумний ліхтар Шато-де-Фльор,
бездомний пес і підворіття,
і переповнені таксі,
і зволікання на століття,
і цей рядок наприкінці.
Навколо все нагадує про стрічу:
трамвая дзвін і вікон світ,
і самота, що я собічив,
лише оманливий наліт,
дочиста вимитий дощами,
як у фонтанчика стільці,
і, неописана віршами,
твоя усмішка на лиці.
світлина: Михайло Дмитренко.
Свидетельство о публикации №125102608834
