Осiннi етюди

Падає на землю лист за листом,
Осінь застеляє килими,
Кущ калини прикраша намистом,
Травам підбирає кольори.

Ниточкою сонця день розшитий,
Вітер на воді малює бриж.
Клен стоїть погордий і барвистий,
Хвацько зберігає свій престиж.

Верби, нахилившись, миють коси,
Луки спочивають до весни,
Блякнуть під дощем сумні покоси,
В мареві ховаються стежки.

В полі на ріллі, немов щетина,
Де-не-де видніється стерня.
На лугу під мохом спить купина,
Як заблудне злякане щеня.

Сипле всюди осінь самоцвіти,
Від утіхи  пломеніє ліс.
Як мені усе переповісти?
Хочу це зробити чимскоріш!..


Рецензии