Сьогодні завітала в гості Осінь,
Тепер вона заходить дуже часто.
Приходить рано, темно ще надворі
І дивиться на мене винувато.
Зазвичай я заварюю їй каву,
Бо прохолода освіжає зранку,
І бачу її усмішку ласкаву,
Коли, буває, просить мінералку.
Так сидимо удвох, частіше мовчки,
Неспішно Осінь п’є, а я на шати
Дивлюсь і дістаю пиріг з духовки,
Запрошую шматок духмяний взяти.
В кімнаті тепло, музика, затишок,
Немає вітру, холоду, вологи…
Мені, напевно, дуже пощастило:
Чаклунка Осінь забира тривоги!
Осiнь завiтала у гостi
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125102409009
Свидетельство о публикации №125102409009
Рецензии