Осіннє
Я надто часто відкривала душу…
Можливо досить? Має все свій час!
Але чомусь ніяк себе не змушу
Спинити впертий щиросердя глас.
Напевно просто почитаю книжку,
Порину у чужий цікавий світ.
Побуду вдома в теплому затишку,
Порадую себе: спечу бісквіт.
А потім заварю духмяну каву,
Знайду хорошу пісню для душі,
Хай воскрешає нотами уяву,
А я роки згадаю молоді.
А потім одягнусь і вийду в осінь,
Вдихатиму духмяну благодать,
Вбиратиму, як чар, осінній пломінь,
Аж поки в грудях струни зазвучать.
До того ж, Осінь блиском виграває,
Показує щодня новий фасон.
А раптом дощ про себе нагадає,
Я не злякаюсь, маю парасоль!
Осiннe
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125102408985
Свидетельство о публикации №125102408985
Рецензии