Моя осiнь

Прекрасна незнайомка йде шляхом
У золоті, рубінах, діамантах!
На карнавал чи, може, на прийом?
Така вродлива у святкових шатах!

Яке багатство одягу, прикрас!
До того ж, все яскраве і духмяне!
І неважливо, профіль чи анфас –
Усе таке шикарне і осяйне!

У лісі поруч –  оксамитний мох,
Вгорі – блакить на синє море схожа,
Лиш вітер підійма переполох,
Бо пані ця занадто вже пригожа!

А як тримається! В очах – жага!
Впізнала зразу я красуню Осінь,
О, дивовижна подруго моя,
Ти і в мені зродила дивний пломінь!..


Рецензии