Влiтають у реальнiсть сни
І я кричу вночі від жаху
Страшної підлої війни,
Що долю кинула на плаху.
Немов у крижаний потік
Мене кидає ночі привид,
Шугають зграями шулік
Шахеди в пошуках наживи.
А я занурююсь в туман
І ледве стримую тремтіння,
А там – нескошений бур’ян,
Дерев заплутане коріння.
Я прокидаюсь: тиша, ніч,
І місяць в небі, ніби човен,
Пливе поміж яскравих свіч,
Пильнує за небесним морем.
Щоб заспокоїтись, пишу:
Біль заступає пошук рими!
Натхненну слухаю струну
І відчуваю віршів ритми…
Свидетельство о публикации №125102408956