У небi догорала...

У небі догорала
Палаюча зоря…
Вона по снах ступала
До нього з вівтаря,

Туманами вкривала
Тепло минулих днів,
Зажурена співала
Мелодію дощів,

Зірками освітляла
Міжсвітові мости,
Піснями утишала
Сполохані вітри,

У променях іскрила
Перлинами з ларця,
До ніг його стелила
Рубінові серця,

Йому лиш дарувала
З світанком новизну…
Вона його кохала,
А він любив Весну…


Рецензии
Дуже красивий та поетичний вірш! Сподобалося, дякую за творчість!

Соня Арутюнова   26.10.2025 01:36     Заявить о нарушении
Сердечно дякую Вам за відгук! Осінь - це час натхнення!

Ольга Гресс   27.10.2025 12:13   Заявить о нарушении