Душа твоя...
Неначе теплий світ.
Занурившись в яку,
Завмерти і забути,
Про труднощі
І про бурхливість літ...
Та лагідно своєю в ній
Душею розчинитись.
Слова твої...
Неначе зірочки.
В нічному небі
Сяють рясно.
Виблискують вони,
Як маяки в питьмі;.
Завжди доречні
І лунають своєчасно.
А погляд твій...
Як погляд глибини.
Де мудрість
Заховалася від
смутку.
І віддзеркалює
Свої здобутки
Лише на скронях
Блиском сивини.
Ти
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2025
Свидетельство о публикации №125102400596
Свидетельство о публикации №125102400596
Рецензии