про невагомiсть небуття

Читайте на ніч не вірші
за солов'їв, а похоронки,
не олівці манта;чте тонко,
а заряджайте калаші.
Немає правди ні в словах,
ні в солоденьких поцілунках.
Чортма;є кращого дарунку,
аніж не вмерти поперва;х.
Свіжіша постіль — це земля
у бліндажу;, нехай смердюча.
Тому судьба — мана жагуча,
що воскресатиме щодня.
Поллється музика із сурм
у довгу ніч, за всіх ніжнішу,
і ти застогнеш найтихіше,
лиш відіб'ю останній штурм.

світлина: Денис Саражин. Невагома


Рецензии