...зелену; і роси
захопила осінь.
Запалали грона, пожовтіло листя,
і плаї поволі стали каменисті.
У ярах глибоких - заморозки ранні,
і тополі голі знiтились востаннє.
Загубила осінь
золотаві коси.
На поля безмежні впала біла стужа,
наче ти до мене, холодно-байдужа.
А від того серце б;ється безшелесно.
Я на тебе, вірю, дочекаюсь, весно.
Трави-медоноси -
наче ковдра босим.
Ручаї ярами побіжуть грайливо,
неодмінно з ними стану я сміливим,
аби твої очі світом променіли,
аби ми наш травень заодно зустріли...
пора року
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125102305836
Свидетельство о публикации №125102305836
Рецензии
