пора року

...зелену і ро;си
захопила осінь.
Запалали грона, пожовтіло листя,
і плаї; поволі стали каменисті.
У ярах глибоких — заморозки ранні,
і тополі голі знітились востаннє.
Загубила осінь
золотаві коси.
На поля безмежні впала біла стужа,
наче ти до мене, холодно-байду;жа.
А від того серце б'ється безшеле;сно.
Я на тебе, вірю, дочекаюсь, весно.
Трави-медоноси —
наче ковдра босим.
Ручаї ярами побіжуть грайливо,
неодмінно з ними стану я сміливим,
аби твої очі світом промені;ли,
аби ми наш травень заодно зустріли...


Рецензии