Ну ось і знову я не сплю
Туди-сюди весь час ходжу,
Дивлюсь у вікна без кінця,
Там – непрониклива імла.
Мені не спиться, світ мовчить,
Один лиш дощ про щось шумить…
Мовчу і я, сиджу, лежу,
З думок сумних нитки в’яжу…
Ось тінь пробігла по стіні
І задрімала на столі.
Я ж риму пробую знайти,
Словами страх відволікти.
Слова лягають на папір,
А в голові – морський зефір,
Він проганяє сум-печаль
І зігріває, ніби шаль.
Душа відновлює заряд,
Немовби з’їла шоколад.
Закривши очі, жду свій сон,
Лічу овечок і ворон…
Безсоння
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125102208964
Свидетельство о публикации №125102208964
Рецензии