Знов згадав я нещодавно,
Як вночі тебе благав:
"Чекай, чекай мя, кохана!" –
За тобою не встигав,
Так хотів продлити щастя,
Що дарила ти менi! ...
Зараз в спеку та в ненастя
Про те ж мрію на війні:
Чекай, чекай мя, кохана:
Повернусь я, будем жить!
Бо нема такої рани,
Що любов не заживить!
А якщо візьме Господар
До Гаврила та Міха -
Будь щаслива, моя врода –
Хай другий тебе коха.
Тільки не забудь що-ранок
Поглядати до небес:
Думай про мене, кохана -
Зберігатиму тебе.
Поки ж не сумуй зарано,
Бо не вічно ж буть війні!
Чекай, чекай мя, кохана:
Зустріймося по весні!
Чекай
© Copyright: Виталий Яковлев Гамбург, 2025
Свидетельство о публикации №125102203567
Свидетельство о публикации №125102203567
Рецензии