Я панове, дівка зовсім не проста,
Сім разів лиш замужем бувала,
Починала знову з чистого листа,
Навіть імена позабувала.
Але завжди як перебирала,
Дивилася, щоб були при грошах,
Хоч життя я кожному зламала,
Але не визнавалась у гріхах.
Нещодавно побувала у Одесі,
На Деребасовській пограла в казіно,
Мене зустрів один на Меседесі,
Відчула, що любов у нас давно...
Сьогодні я і гарна й молода,
Лиш тритцять п'ять...Ще є чимало часу,
Моя життєва стеженька горда...
Мене знайдуть, як вийду на терасу...
Чекала, хоч забула як він зветься,
У нас була така казкова ніч,
Тепер він наді мною посміється,
Яка це була зустріч віч на віч...
Я панове, зовсім не розпуста,
Ось і таке кокетливе життя,
Основне у гаманці капуста,
Тоді мені присвітить Майбуття...
Автор Геннадій Сівак.
21 жовтня 2025 року.
Я панове, дiвка не проста
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125102108790
Свидетельство о публикации №125102108790
Рецензии