Ничка настала уси давно вже сплять
І тільки вітер за вікном ніяк не ущухає,
Чомусь йому не спиться. А чому?
Мабуть боїться, що щось недобре присниться йому.
Та ніхто не взнає задумів його.
Тож нехай пограється і він,
Тому, що без нього багато чого б не було.
Оцим і заспокоюється серце його.
Багато в чому він нам допомагає.
То чорні хмари на небі розганяє,
То на морях стишує стихію.
І ми на нього теж маємо надію,
Що він зрозуміє, що думаємо ми.
Щоб нічого поганого не зазнали ми,
Щоб він також не наробив нам шкоди
Як літньої, так і зимової погоди.
18.10.2025
Свидетельство о публикации №125102105756